Євген Клопотенко відтворив відому картину художника, тісно повʼязаного з Генічеськом

28 Липня 2024, 09:20
Євген Клопотенко, картина "Щедрість" 761
Євген Клопотенко, картина "Щедрість"

Євген Клопотенко відтворив відому картину «Щедрість» Миколи Писанки з Генічеська.

Про це пише Таблоid.

Шеф-кухар та ресторатор Євген Клопотенко приєднався до арт-ініціативи «Вкрадене мистецтво…», що покликана привернути увагу до знищених та поцуплених об'єктів української культурної спадщини. Цей проєкт має на меті не лише зберегти пам’ять про втрачені твори, але й протидіяти подальшому нищенню культурного надбання України.

Авторки проєкту, фольклористка Ярина Сізик та режисерка анімації Марія «Духовне Личко», разом із Клопотенком відтворили викрадену картину Миколи Писанка «Щедрість». Цей твір було вкрадено з Херсонського художнього музею, де загалом викрадено понад 10 000 творів мистецтва. Однак, ці шедеври залишаються частиною української спадщини та потребують уваги і дослідження.

Микола Писанко (1910 — 1996). Щедрість. 1970-ті рр. Папір, акварель, білило.
Микола Писанко (1910 — 1996). Щедрість. 1970-ті рр. Папір, акварель, білило.

«Чудернацькі кавуни, зображені у роботі Миколи Писанка, викликають теплі, літні асоціації з українським Півднем та нагадують про безтурботний мирний час», — зазначають авторки проєкту.

Кавун є символом Херсонщини, регіону, який значно постраждав під час російського вторгнення і частина якого продовжує перебувати під окупацією та постійними обстрілами. Лариса Жарких, завідувачка інформаційно-масового відділу Херсонського художнього музею ім. Олексія Шовкуненка, наголошує на значенні цієї роботи:

«Кавуни на цій акварелі — не просто соковиті плоди. Це справжній символ Херсонщини і плодючості нашої південної землі. Недарма ж Микола Писанко, який другу половину свого життя прожив у Генічеську Херсонської області, назвав твір «Щедрість».

Микола Писанко, народжений в Олександрії (нині Кіровоградська область), з ранніх років захоплювався малюванням. Після завершення навчання на живописному факультеті Одеського художнього училища ім. М. Б. Грекова працював науковим співробітником Одеського художнього музею. Після війни та важкого поранення, він продовжив свою кар'єру у різних містах, але найпліднішим періодом для нього став час, проведений у Генічеську на Херсонщині. Тут він працював у місцевому «Будинку піонерів», де його учнями стали багато відомих місцевих митців.

Розкрадання українського мистецького спадку є системною політикою країни-агресора. Авторки проєкту підкреслюють, що відеоролик знімався у день масованого ракетного обстрілу України 8 липня, коли російські ракети влучили у київські житлові будинки, приватну лікарню та дитячу лікарню «Охматдит».

Ця ініціатива має на меті не лише зберегти пам’ять про втрачені твори мистецтва, але й протидіяти подальшому нищенню культурного надбання України.

Раніше ми повідомляли, що Херсон: музейники ідентифікували вкрадену окупантами картину Тетяни Старосельської

Коментар
24/01/2025 Четвер
23.01.2025
22.01.2025